Мicцевий час:
Бути чи не бути передвиборчій агітації в Україні?

 

Надмірна роль поліції у виборчій кампанії загрожує демократії в Україні. Правоохоронні органи мусять бути політично нейтральними і забезпечувати правопорядок на дільницях, а не ставати головним «бійцем» політичного рингу.

Про це йшлося під час круглого столу на тему «Бути чи не бути передвиборчій агітації в Україні?», що відбулася 6 березня в Чернігівському прес-центрі «Чиста політика» з ініціативи ГО «Український Центр суспільного розвитку».

Захід розпочала та модерувала експерт ГО «Український Центр суспільного розвитку» Віталіна Пальоха, яка зазначила наступне:

– Ми бачимо багато «дзвіночків», які дають підстави говорити про політичну заангажованість МВС. За такого низького рівня довіри до поліції, як у нас (не більше 30%) наслідки політичних ігор правоохоронців можуть бути плачевними. Спостерігаємо нагнітання ситуації перед виборами і хочу звернути увагу на заяву Нацдружин, що вони можуть застосовувати силу на виборчих дільницях у разі фальсифікацій. У мене одразу виникає кілька питань:

1) хто визначатиме, що це фальсифікація;

2) як у парамілітарних структур може бути офіційний статус спостерігачів.

Звичайно, Арсен Аваков пообіцяв, що якщо Нацдружини братимуть на себе силові функції, то це буде припинено. Проте давайте згадаємо, хто ці дружини контролює – чи не ті, хто збирається припиняти їхню діяльність?

Керівництво МВС заявляє, що буде головним «арбітром» виборів, і водночас усіляко лобіює розширення своїх повноважень – аж до легалізації прослуховування та стеження за штабами і кандидатами без їх відома. Саме це намагаються провести під виглядом боротьби з підкупом виборців у новому виборчому законопроекті №8270.

Нашу тривогу викликають баталії, які точаться навколо роботи агітаторів та спостерігачів, ми фіксуємо непоодинокі випадки нападів на агітаторів. Причому дивує поведінка правоохоронних органів, які замість захисту людей, апріорі ставляться до агітаторів ледь не як до злочинців. Але ж хочу нагадати, що агітатори – такі ж громадяни України, а право проводити агітацію закріплене Конституцією. І тут мусить діяти принцип презумпції невинуватості, бо людей можуть у чомусь звинувачувати лише після доведення провини. Натомість ми бачимо нерівність підходів, коли агітаторам одних кандидатів – «зелене світло», а агітаторам інших – «палиці в колеса».

Нагадаємо, Верховний Суд скасував рішення суду на користь Гриценка і залишив у силі роз’яснення ЦВК про те, яким чином можна компенсувати агітаторам супутні витрати. Недійсним суд визнав лише один абзац, де йдеться про нюанси сплати єдиного соціального внеску юридичними особами, які надають послуги з проведення передвиборчої агітації.

Хоча є спроби внести законодавчу плутанину в питаннях оплати роботи агітаторів чи відшкодування витрат на їхню життєдіяльність. До того ж великі проблеми може викликати нове виборче законодавство, за яким, наприклад, запізнення на роботу члена виборчої комісії можна розцінити як «ухилення від своїх обов’язків без поважних причин», що загрожуватиме людині строком позбавлення волі. Вже зараз дехто відмовляється від роботи у виборчих комісіях.

Також ще й досі великою проблемою є те, що дуже багато українців ще не визначилися, за кого голосувати, особливо на селі. І навряд чи хтось буде читати 42 програми кандидатів на виборчій дільниці в день виборів.

«Взагалі у цивілізованих країнах правоохоронні органи є аполітичними структурами, у нас же це не так і силові структури можуть впливати на вибори, а чинне законодавство містить достатньо норм для притягнення до відповідальності (в тому числі і кримінальної) винних у підкупі виборців, але ж реально завершених справ дуже мало, бо результати дій МВС в розрізі розслідування подібних справ критично низькі (близько 2%), – зауважив експерт ГО «Український Центр суспільного розвитку» Владислав Телькі, – очевидно, віднесення певних злочинів до категорії тяжких потрібно не для того, щоб когось саджати у в’язницю, а щоб мати змогу стежити за штабами, але як буде використана інформація, отримана в рамках таких негласних слідчих дій, залишається лише здогадуватися».

Журналістка Любов Потапенко, яка довгий час слідкує за діяльністю чернігівської поліції і часто зустрічається з неправомірними чи не компетентними діями поліціянтів, звернулася до присутніх з риторичним питанням «Що робити?» Адже велика кількість скарг громадян не розглядається, кримінальні провадження не відкриваються, правопорушники рідко отримують якесь покарання, а сама нова поліція майже не змінилася у своїй суті після реформи.

Керівник Чернігівського осередку ВГО «Комітет виборців України» Володимир Андрійченко заявив, що він не експерт з діяльності поліції, але вважає, що звинувачувати в усьому поліцію не варто, а стосовно забезпечення правопорядку під час виборів, то правоохоронців на всі виборчі дільниці може не вистачити, а тому спостерігачі (зокрема, національні дружини) мають самостійно перешкоджати правопорушенням (не чекаючи поліції, яка знаходиться в іншому приміщенні чи на вулиці), згідно закону: «…спостерігач має право попередити незаконні дії…»

Представник Центру політичних студій та аналітики Сергій Старченко, з власної практики згадав, як деякі люди можуть зробити так, щоб вибори на дільниці не вдалися, а тому дійсно спостерігачі можуть запобігти таким діям, не чекаючи поліції.

На противагу попереднім думкам, представник Комітету з прав людини Ігор Ушкевич запевнив, що будь-які фізичні дії стосовно інших громадян можуть бути розцінені незаконними, адже лише поліція має право зупиняти правопорушника, а звичайному спостерігачеві дозволено лише попередити правопорушника на виборах та викликати поліцію (аналогічні спори є і з приводу фотографування чи відеозйомки інших людей). А стосовно довіри до поліції він вважає, що правоохоронцям вкрай не вистачає компетентності і юридичної освіти, тому й більшість складених патрульною поліцією протоколів не доходять до суду через грубі процесуальні помилки чи порушення, тому й сама реформа поліції, на яку були великі надії, наразі викликає велику недовіру та сумнів у її доцільності.

Тобто, ми живемо в правовій державі і маємо діяти в межах права, що стосується й виборчих перегонів, які мають стати чесними.