Мicцевий час:
АСИМЕТРИЧНІ ГРОМАДИ: раціоналізація ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ для «ГРОМАДОметрії» з асиметрією

 

Первинним суб’єктом місцевого самоврядування, основним носієм

його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

(Закон України Про добровільне об’єднання територіальних громад)

 

Територіальна громада – жителі, об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста,

 що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями,

або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр

(Закон України Про місцеве самоврядування в Україні)

 

Багато сказано й написано про об’єднані територіальні громади, бо це питання нині слушне й цікаве, але то все про звичайні типові добровільні об’єднання, а от коли справа торкається громад, у яких є територіальна нетиповість і нерівномірність розподілу людино-масштабо-відстаней і кілометро-ямко-доріг, котрим личить суто геометрична назва «асиметричні громади», то тут розмови вщухають і зарадити в цьому можуть лише окремі вузькі спеціалісти.

Саме з такими спеціалістами своєї справи доводиться періодично зустрічатися у прес-центрі «Чиста політика», де досвідчені працівники ГО «Центр “Доброчин”» та Ресурсного центру з розвитку місцевої демократії звітують перед громадськістю про свою різносторонню правову й просвітницьку діяльність, до сфери якої, між іншим, входить і робота з асиметричними ОТГ.

 

Про пілотні асиметричні громади

В сучасних умовах децентралізації та створення громад для Чернігівщини є актуальним питання організації економіки, фінансів, інфраструктури, медицини, освіти, права саме на тих територіях, де розподіл населених пунктів є нерівномірним і непропорційним.

У зв’язку з цим представники ГО «Центр “Доброчин”» налагодили співпрацю з такими асиметричними пілотними громадами, яким на практиці допомагають у вирішенні місцевих проблем та впровадженні механізмів участі громадян у самоврядуванні на місцевому рівні.

ГО «Центр “Доброчин”» працює в якості ресурсного центру з розвитку місцевої демократії на Чернігівщині вже третій рік, а процес децентралізації є новим як для влади, так і для громадян, тому дуже важливо з самого початку правильно унормувати життя громади і забезпечити участь мешканців в управлінні ОТГ.

Центр «Доброчин» працював в Мені над розробкою і майбутнім прийняттям нового статуту ОТГ, яким передбачено окремі положення про місцеві ініціативи, про громадські слухання, про органи самоорганізації населення тощо.

Але ця робота не обмежується лише законодавчим полем (напрацюванням нормативно-правових актів і допомогою у їх прийнятті), бо правники хочуть, щоб всі доступні механізми мали практичне використання, тому велика частина їхньої роботи полягає в навчанні мешканців громади на практиці брати участь в житті громади, адже це дійсно новий шанс для народу і влади навчитися з самого початку працювати разом, чути й розуміти один одного.

Отже, було взято 2 пілотні громади Мени і Сновська, бо вони є прикладом асиметричних ОТГ, у яких є великий центр і багато приєднаних периферійних сіл, де існує потенційний конфлікт в тому, що не всі мешканці матимуть рівний доступ до послуг охорони здоров’я, освіти, транспорту, і ці нюанси варто передбачити зараз (на моменті створення), адже потім буде набагато важче щось змінити.

А критика є чудовим стимулом до покращення статуту, вирішення проблемних питань та його легітимізації шляхом долучення громадян до широкого обговорення саме в процесі розробки (не зважаючи на уповільнення процесу), адже за її відсутності якраз і був би привід сказати, що статут прийнятий без громадського обговорення.

(Наталія Дрозд, керівник ГО «Центр “Доброчин”»)

Складно працювати з новими громадами, бо асиметричні громади зустрічаються часто, але ж якщо раніше голови села мали більше повноважень, то зараз голови ОТГ мають менше можливостей, в результаті чого у багатьох громадах колишні селищні голови виставляють претензії нинішнім головам ОТГ, що, мовляв, раніше вони заробляли більше грошей, а зараз мале периферійне село відтягує на себе кошти більш розвиненого центрального села.

Але ці стереотипи варто руйнувати, щоб створити дієвий механізм співпраці в громаді, враховуючи всі інтереси сіл, що знаходяться на узбіччі району, щоб вони не потерпали від обмеження в доступі до медицини, інформації, освіти, правових послуг, поліції, до представників влади тощо.

Тобто, потрібно розробити такий механізм та створити відповідний документ — статут ОТГ, де буде прописано всі ці аспекти співпраці, як у конституції, але деякі активісти негативно відносяться до розробки статутів в ОТГ, що затягує їх прийняття.

Нині в окремих районах бачимо протидію позиції керівництва новостворених ОТГ, проте зараз слід забути про всі політичні чвари, знаходити спільну мову, досягати консенсусу та працювати виключно на благо народу.

(Олександр Підгорний, керівник Чернігівського Ресурсного центру з розвитку місцевої демократії)

 

У Менській ОТГ працює робоча група з розробки стратегії й статуту громади, і зараз вони мають найбільшу проблему — необізнаність наших людей не лише в селах, а й у центрі громади (Мені), а тому саме завдяки статуту планується налагодити зв’язок між суб’єктами громади, їх співпрацю на рівних засадах та забезпечити участь кожного її представника в розвитку ОТГ.

Хоча цьому й «заважають деякі політики та представники РДА, які зараз втрачають владу і намагаються втрутитися в ці процеси», але громада дуже вдячна за підтримку та співпрацю Центру «Доброчин», які допомагають розбудовувати ОТГ.

(Геннадій Примаков, Менський міський голова)

 

Носієм права на місцеве самоврядування є жителі громади, але ж без їхньої активності та спільної діяльності з органами місцевої влади ефективність розвитку ОТГ буде нульова.

Законодавство дає можливість громадянам брати участь у місцевому самоврядуванні, але для цього варто прийняти статут громади, де буде прописано поняття про місцеві ініціативи, про загальні збори громадян, про місцевий референдум, і конкретизовано у вигляді окремих положень.

Саме тому прийняття статуту ОТГ, який буде обговорено з усіма жителями громади і зареєстровано відповідно до діючого законодавства, є найважливішим процесом, адже цим дається можливість кожному жителю громади брати участь у вирішенні нагальних питань та болючих проблем, бо «статут – це наче конституція громади», після чого наступним має бути обговорення і прийняття бюджету.

(Юрій Стальниченко, секретар Менської міської ради)

 

Вивчаючи проект статуту, приємно вражає те, що основний акцент у ньому зроблено на розвиток демократії участі, адже це дозволить громадянам безпосередньо впливати на приймання рішень та їх затвердження, і незважаючи на критику цього проекту від деяких представників громади, які, напевно, поверхнево ознайомилися з цим статутом, хочеться вірити, що статут піде на користь громаді.

(Микола Охонько, член ГО «Менська районна організація учасників АТО»)

// За матеріалами брифінгу від 6 березня 2018 //

 

Про впровадження механізмів участі громадян у місцевому самоврядуванні

Завдяки спільній роботі в пілотних громадах розроблено статути, які проходять громадське обговорення, також проведено навчання для активістів та представників влади з метою знайдення компромісних рішень в нагальних питаннях, щоб усі сторони конфлікту для вирішення будь-яких непорозумінь користувалися правовими методами – петиціями, громадськими слуханнями тощо.

Ці громади було обрано з тих причин, що вони є асиметричними по своїй структурі, тобто їхній центр (місто) досить нерівномірно віддалений від багатьох інших населених пунктів на чималій території, а тому саме для забезпечення рівномірного доступу усіх жителів громади до послуг влади й було запроваджено усі ці інструменти місцевої демократії, щоб населення розуміло, як простіше і легше можна «достукатися» до керівництва ОТГ.

(Наталія Дрозд, керівник ГО «Центр “Доброчин”»)

 

Ми розробили статути для двох пілотних громад – у двох варіантах, і врешті зупинилися на другому проекті.

Не так м’яко проходили всі ці процеси, що мали певне політичне забарвлення, але я гадаю, що громада зможе отримати нормальний регламентуючий документ і статут буде врешті прийнятий з можливими доопрацюваннями. Приємно бачити, що громади відкриті для співпраці, а це дає перспективи на подальші шляхи взаємної роботи з можливістю залучення додаткових коштів для розвитку ОТГ.

(Олександр Підгорний, експерт Чернігівського Центру Прав Людини)

 

Сновська міськрада дуже задоволена співпрацею з Центром Прав Людини й Центром «Доброчин», адже новостворені громади мають проблеми з великим нормативним навантаженням, з яким самотужки впоратися дуже важко, тому ми вдячні за таку нагальну допомогу.

Сновській громаді дійсно було надано 2 проекти статутів, а створена робоча група вже вносила корективи до обраного другого проекту статуту, який зараз оприлюднено для обговорення на сайті міськради і вичитується юридичним відділом та врешті, сподіваюся, буде прийнятий депутатами.

(Наталія Самойлова, секретар Сновської міської ради)

Завдяки співпраці з Центром Прав Людини і Центром «Доброчин» ми реалізували три спільні проекти – по-перше, проект добровільних пожежних дружин – створили Менську місцеву пожежну охорону та добровільну пожежну дружину із жителів села Дягова.

Другим проектом став статут громади (що є наче місцева Конституція), за яким кожному жителю ОТГ надано право приймати участь у місцевому самоврядуванні.

Третім проектом, за словами пана Юрія, є проект бюджетного регламенту, який дає змогу людям приймати участь у всіх процесах планування бюджету громади та контролю за використанням бюджетних коштів.

Від ініціативи кожного жителя залежить якість згаданих документів, але наразі громадянська ініціатива, на жаль, наднизька, а хотілося б долучити до обговорення питань місцевого самоврядування більшість громадян.

(Юрій Стальниченко, секретар Менської міської ради)

 

У Мені реалізовується наймасштабніший проект з реконструкції вуличного освітлення – звичайні ліхтарі замінюють на «розумні», в результаті чого буде зменшення викидів вуглекислого газу на 20% і економія електроенергії, але наші громадяни дійсно малоактивні, тому ми намагаємося їх «розворушити» і залучити до нагальних питань місцевого самоврядування, попереду ж очікуємо прийняття громадського бюджету та вирішення інших актуальних питань.

(Геннадій Примаков, Менський міський голова)

// За матеріалами прес-конференції від 31 травня 2018 року //

 

Про практичні реалії

Чернігівський Ресурсний центр з розвитку місцевої демократії, який діє на базі громадської організації Центр «Доброчин», провів дві інформаційні зустрічі в Менській та Сновській об’єднаних територіальних громадах.

Ці об’єднані громади мають велику кількість периферійних територій і мало досвіду в використанні механізмів безпосереднього народовладдя.

Реальним є ризик перенесення всієї уваги щодо розвитку території ОТГ до її центру, а периферійні села можуть лишитись без належної уваги.

Права громад мають бути нормативно закріплені й гарантовані як на рівні закону, так і на рівні статутів громад. Наявність статутів надасть можливості периферійним громадам розвиватись на рівні з «центром» громади, мати рівноправний доступ до бюджетних ресурсів та бути включеними у процеси прийняття рішень.

На зустрічах експерт Ресурсного центру Олександр Підгорний представив до публічного обговорення Статут ОТГ. Наступним кроком стане проведення круглих столів для напрацювання та обговорення пропозицій щодо цього.

Учасники підкреслили, що такі заходи допомагають налагодити більш тісні зв’язки з місцевими активістами та представниками влади, а також залучити жителів та владу до участі в доопрацюванні нормативно-правових актів, зокрема, статуту.

Метою проекту «Посилення комунікації та спроможності в ОТГ Чернігівщини», що здійснюється Центром «Доброчин» за підтримки Програмної ініціативи МФВ «Демократична практика», є зміцнення потенціалу місцевих громад та місцевої влади, щоб ефективно взаємодіяти в процесі побудови спроможних і рівноправних громад.

(За матеріалами Менського інтернет порталу «Наше слово» – http://nslovo.com/ від 31.01.2018р.)

 

Наразі в Сновську затверджено статут ОТГ (на 23 сесії від 26.07.2018 р.), що містить 10 розділів та 76 статей у яких означено: характеристику, символіку й адміністративно-територіальний устрій громади, функції посадових осіб і форми участі громадян у місцевому самоврядуванні, принципи та генеральний план, стратегію і програми  розвитку, матеріально-фінансову основу й бюджетну політику, взаємини з державами та іншими структурами і громадами, форми відповідальності посадових осіб та громадського контролю тощо.

// За матеріалами офіційного сайту Сновської міськради – http://snovmr.gov.ua – вересень 2018р. //

Про перспективи

Якщо у Сновську вже прийнято регламент і статут, то у Мені зі статутом виникли затримки через внутрішні політичні непорозуміння. Доходить до того, що всі депутати спочатку ніби й погоджуються з пропозиціями, але під час голосування проявляють політичні амбіції і документ залишається ще не прийнятим.

Також є напрацювання (проводиться аналітика і розрахунки) стосовно розробки проекту оптимізації освітнього процесу в ОТГ, адже які б хто не мав думки, але альтернативою малокомплектним школам має стати опорна школа з якісною освітою й умовами навчання та комфортного підвезенням школярів. До речі, щоб діти довго не очікували автобуса на зупинці (і не мерзли взимку), пропонується впровадити GPS-навігацію, що дасть можливість онлайн-спостереження за рухом автобуса.

Проте наразі реформі освіти чинять супротив як батьки (які вважають за краще, щоб діти вчилися вдома у холодній школі в одного педагога з усіх предметів, ніж отримувала якісну освіту в оптимальних умовах у сусідньому селі), так і вчителі, котрі отримують непогані зарплати (викладаючи одразу масу предметів) та не бажають змін.

Але ми проводимо збори та обговорення з людьми і намагаємося дійти консенсусу в цьому питанні. Також плануємо залучити тренерів з Києва, котрі мають досвід в медіації – альтернативному врегулюванні спорів та мінімізації конфліктів.

(Олександр Підгорний, експерт Чернігівського Центру Прав Людини)

 

В напрямку оптимізації освіти прикладом усім нам може слугувати практика Хмельниччини, де очільник Департаменту освіти і науки ОДА Олег Фасоля провів досить вдале реформування освіти і навіть видав практичні посібники для інших.

Стосовно перемовин з противниками освітніх реформ, то тут варто розподіляти мотивацію за напрямками – місцевим депутатам варто вказувати на фінансову доцільність закриття нерентабельних шкіл, батьків мотивувати кращим майбутнім і ширшими перспективами для їхніх дітей, а вчителям (котрі є найбільшими противниками, бо часто мають вже пенсійний вік) слід пропонувати посади в опорних школах чи місцеву альтернативу, або йти на пенсію (то вже задачі місцевої влади).

В перспективі у нас ще планується співпраця з цими громадами в напрямку розробки проекту бюджету участі, котрий дасть змогу активізувати й залучити громаду до місцевого самоврядування.

До нас можуть звертатися й інші асиметричні громади (наприклад, Козелецька), але наразі не хочеться розпорошувати сили і довести принаймні ці 2 ОТГ до показових ефективних результатів.

Взагалі ж хочеться звернутися до громадян з проханням проявляти більшу ініціативу, не боятися брати на себе спільну відповідальність за власне майбутнє, адже наші перспективи залежать від нас самих.

(Наталія Дрозд, керівник ГО «Центр “Доброчин”»)

// З особистого інтерв’ю – вересень 2018р. //

 

Отже, можемо точно сказати, що навіть нетипові асиметричні громади (котрі є типовими для нашої Чернігівщини) за допомогою досвідчених профільних спеціалістів і виважених початкових кроків мають всі шанси не лише впевнено розпочати своє самостійне господарське життя, а й стати перспективними економічно-культурними територіальними одиницями, де б хотілося навчатися і працювати, жити й будувати своє успішне майбутнє на рідній землі!..

Підготував Ігор Гільов